ГАЛЕРЕЯ


КОНТАКТИ

Наша адреса: 
Вул. Паризької Комуни 58, місто Бердичів, Житомирська обл.

Поштова адреса: 
А/С 14, м. Бердичів, Житомирська обл., 13303

Телефони:
               
(04143) 4 42 89  тел/факc
(04143) 4 42 90

Електронна пошта (email)

СТАТИСТИКА



Асоціація Новомедіа


Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.

Locations of visitors to this page




Зустріч служителів Житомирщини

В першу суботу квітня, а саме 1 числа 2017 року. В приміщенні Інституту (центру християнської освіти) місто Бердичів зібралися пастори Житомирщини, завітав на зустріч і регіональний єпископ Петро Залізний. Розпочав нараду єпископ по Житомирщині Олексій Забєлін запросивши всіх присутніх до молитви. Служителі під час своєї зустрічі звершили цілий ряд молитов за різні служіння такі як дитяче, молодіжне, жіноче, соціальне, місіонерське і т.д. Не забули пастори помолитися за наш народ України, за мир, спокій і благополуччя. Звершили молитву і за вісімнадцятий щорічний дитячий фестиваль «Воскресіння Христа», щоб Господь змилувався і допоміг провести це свято і щоб воно було для слави Божої. Близько чотирьох годин пастори провели в молитві та спілкуванні, обговорили цілий ряд насущних питань, в тому числі і, перереєстрація статутів і т.д., одним словом говорили про все, що стосується життя та служіння церкви. Служителі назначили під час спілкування день вшанування пам'яті Михайла Миколайовича Залізного на 22 квітня 2017 року о 10.00, провести служіння. Саме тоді виповнюється два роки, відтоді як Господь покликав до Себе пастора Михайла Миколайовича. Тож запрошуємо Вас приєднатися, і разом з нами поклонятися та прославляти Спасителя.

Василь Поліщук

Відпочинок для родин учасників АТО

Добро. Доброта. Доброчинність...
Слова, що не мають ціни!
Чи ми розумієм величність
Бездонної їх глибини?
Микола Купрій.


Саме такі слова відносяться до тих людей, які намагаються зробити занадто багато, адже безумовно це для них важлива справа. Можливо, є інші справи які є необхідними і важливими, але саме благодійники поклали на себе цей тягар, служити людям - служачи Богу. На прохання керівника Бердичівського благодійного фонду «Оберіг 26» Ірини Леонідівни Піскун, Благодійна організація «Відкрите серце» на чолі з її засновником і директором Петром Миколайовичем Залізним, домовилися з керівником Благодійного центру «Віфанія» що в селищі Поляна Закарпатської області Василем Федоровичем Райчинець, організували дев'ятиденний, оздоровчий відпочинок у Карпатах для сімей учасників АТО. Близько 10 сімей разом 27 людей з дітьми з 22 по 31 березня, мали нагоду безкоштовно відпочити та оздоровитись в чудовому закарпатському селищі Поляна, що поблизу Сваляви. Програма перебування була дуже насиченою і цікавою. Батьки разом з дітками мали нагоду побувати на термальних джерелах в Берегово, де змогли вдосталь поплавати в басейні. Також була незабутня подорож до мукачівського замку, особливо раділи діти, адже такого вони ще не бачили. В музеї замку вони ознайомились з народним ремеслом Закарпаття, побачили народне мистецтво закарпатського краю. Проживали відпочиваючі в благодійному центрі «Віфанія», де мали нагоду куштувати смачні закарпатські страви приготовлені з любов'ю доброзичливим персоналом центру. Кожний день для учасників АТО та їх сімей були запропоновані екскурсії у видатні і цікаві місця Закарпаття. Також стала незабутня зустріч з закарпатськими побратимами, які разом захищали нашу Батьківщину на сході країни, багато було згадано за чашкою кави, згадали ті часи коли разом і в дощ, і в мороз, і в вітер були далеко від своїх рідних і близьких і молились одному Богові щоб повернутись до дому живими і здоровими. Зустріч була короткою але незабутньою. Всі екскурсії супроводжував водій Михайло, який цікаво розповідав про своє чудове Закарпаття, і тому всі з задоволенням слухали свого гіда. Родини учасників також піднімалися і побували в горах де змогли встановити прапор Бердичева, який було видно з долини, підтверджуючи те що ми одна родина, одна країна. Відпочинок пролетів дуже швидко, але він назавжди залишиться в серцях тих, хто недавно був охопленим страхом перед невизначеністю. Всі залишились дуже задоволеними та радісними. Ще раз хочеться подякувати нашим щирим благодійникам, які з любов'ю надали можливість відпочити, оздоровитись та побути зі своїми родинами на Закарпатті. Низький уклін Вам, дорогі наші благодійники та організатори відпочинку.


Василь Поліщук

Вшанування пам'яті Івана Огієнко

В передостанній березневий день, а саме 29 числа 2017 року,  відзначаємо 45-у річницю з дня відходу до Вічності нашого великого земляка, геніального сина українського народу, ієрарха УАПЦ, згодом - Предстоятеля УПЦ Канади Іларіона. Його світське ім'я - Іван Іванович Огієнко. З кожним роком його постать привертає все більшу увагу теологів і науковців. В пам'ять про невтомного трудівника на ниві церковній присвячуємо й ми ці рядки. Життя Івана Огієнка в священицьких ризах не менш цікаве і бурхливе, ніж доктора філософії і професора. І про це спробуємо ще раз пригадати. На запрошення владики Житомирського і Овручського Української православної церкви Київського патріархату єпископа Паїсія представники Міжцерковної Ради християнських церков Житомирської області, серед них і наш регіональний єпископ Петро Залізний в супроводі пастора церкви «Філадельфія» Валерія Влачиги, голова Ради Олександр Дехтяренко та інші священнослужителі прибули до міста Брусилів щоб вшанувати пам'ять поета, прозаїка, перекладача, професора, доктора філології, митрополита Іларіона Огієнка. Вшанувати Великого генія, сина українського народу Івана Огієнка прибули керівники Брусилова та Брусилівького району голова Ради Ніна Рафальська, голова громади Володимир Грабенець, заступник голови райадміністрації Олександр Ненюк, діячі культури та громадкість. По завершенні програми вшанування памяті, всіх присутніх запросили відвідати місце де народився митрополит та криницю Івана Огієнка, доречі для неї вже сто літ. Народився І.І.Огієнко 15 січня 1882 року в містечку Брусилові Радомишльського повіту Київської губернії. У 1896 році закінчив початкову школу і вступив до чотирирічної військової фельдшерської школи в Києві. По закінченні цієї школи він почав шестирічну обов'язкову службу в лікарні з обов'язком вступити на медичний факультет Університету Св. Володимира в Києві, а згодом І.І.Огієнко переходить на історико-філологічний факультет. З 1905 року починається його активна наукова та громадська робота, зокрема співробітництво в київських виданнях («Громадська думка», «Рада»), участь у діяльності «Просвіти» та заснованому М. Грушевським Науковому товаристві імені Шевченка в Києві. В 1909 році І.І.Огієнко з відзнакою закінчує повний курс навчання в університеті, а вже в 1911 році його затверджують на кафедрі російської мови та літератури професорським стипендіатом. У 1915 році після складання магістерських іспитів Огієнку присвоюють звання приват-доцента цієї кафедри. А у квітні 1917 року І.І.Огієнко, один з перших викладачів Київського університету, переходить на викладання українською мовою і практично розпочинає читати новий курс «Історія української мови». Влітку 1944 року Огієнко змушений емігрувати до Швейцарії, а у вересні 1947 року - до Канади. З переїздом до Канади почався новий етап видавничої діяльності І.І.Огієнка, який тривав практично до початку 70-х років ХХ століття. Вже через два місяці після його облаштування у Вінніпезі, у листопаді 1947 року почав виходити редагований Огієнком місячник «Слово істини». З 1951 року відроджується у Вінніпезі започаткований у Варшаві часопис «Наша культура», який з 1953 року став називатися «Віра й культура», оскільки поновилося засноване Огієнком у Лозанні видавництво української книжки «Наша культура». Вчений не обминув проблему Української еміграції в Канаді, створюючи україномовні осередки в найбільш заселених містах. Це допомагало тисячам українців подолати почуття невпевності в майбутньому, зміцнити їхню волю до життя та любов до України та її Церкви. Владика часто наголошував, що американсько-канадійська діаспора українців найчисельніша! У той же час, Огієнко не перестає друкувати свої праці в україномовних канадських видання з проблем освіти, навчання та перевиховання : «Український голос», «Крайські вісті», «Новий шлях», «Український фермер». 1937 року виходить в світ переклад "Нового Заповіту", частина його семирічної праці українською мовою. 1939 року він підписує угоду з Британським Іноземним Біблійним Товариством про продовження перекладу Біблії - книг Старого Заповіту. Ідея грандіозного перекладу Святого Письма на українську мову, ще в 1920х роках була викладена ним в часописі «Духовна бесіда»(за № 19-27) під назвою «Методологія перекладу Святого письма і інших богослужбових книг на українську мову». В червні 2017 року виповниться 55 років з дня виходу Біблії українською мовою в перекладі митрополита Іларіона Огієнка. Зі смертю митрополита людство втратило талановитого і працелюбного, відчайдушного слугу Церкви, Вітчизни, науки та ідеал патріотизму. Своїм життям він довів правдивість сказаного;"Служити народові то служити Богові".

 

Олександр Залізний