ГАЛЕРЕЯ


КОНТАКТИ

Наша адреса: 
Вул. Паризької Комуни 58, місто Бердичів, Житомирська обл.

Поштова адреса: 
А/С 14, м. Бердичів, Житомирська обл., 13303

Телефони:
               
(04143) 4 42 89  тел/факc
(04143) 4 42 90

Електронна пошта (email)

СТАТИСТИКА



Асоціація Новомедіа


Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ

Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое.

Locations of visitors to this page




Зустріч єпископів

На три дні 23-25 березня 2016 року з'їхалися єпископи Союзу вільних церков християн євангельської віри України зі своїми дружинами в Закарпаття. Старший єпископ СВЦХЄВУ Василь Райчинець приймав гостей на своїй території. Закарпаття гостинно зустріло єпископів. Гарно складена програма, дала можливість не тільки насолоджуватися красотою Закарпатського краю, але було передбачено час для обговорення поточних справ у союзі та прийняття важливих рішень, але також було приділено увагу в зв'язку з подіями в країні, молитві за наш народ. Єпископи ревно молилися та просили Божої ласки і Божої милості для нашого народу. А також домовилися звернутися до всіх підпорядкованих церков з проханням  провести піст та молитву за збереження країни від подальшого кровопролиття. На підставі Слова Божого, Матв. 5:9 «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.», закликали всіх вірних церкви допомагати людям шукати мир та взаємопорозуміння поміж себе, щоб разом кликати до Небесного Отця за долю країни. В цей нелегкий час для України, я прошу, щоб ви молилися разом з нами про Божу милість для країни! Щоб в дану ситуацію втрутився Бог і навів Свій Божественний порядок!

Єпископ по Житомирщині Олексій Забєлін

Ретрит для подружніх пар

У Полтаві на базі церкви «Христос для всіх» в березні 2016 року відбувся черговий трьохденний семінар (ретрит) для подружніх пар. Єпископ по Житомирщині Олексій Володимирович Забєлін з командою у травні 2015 року провели перший шлюбний ретрит (шлюбний уікенд). Який пройшов в благодійному центрі «Відкрите серце» в селі Озадівка поблизу Бердичева на Житомирщині. Це був перший, так би мовити пробний ретрит, але відгуки про нього були дуже добрі. Команда постаралась прийняти до уваги всі пропозиції та зауваження. Як результат, прийняли рішення доєднати до ретриту блок душеопікунства. І ось на запрошення єпископа по Полтавщині Андрія Сергійовича Зіброва, команда на чолі з Олексієм Володимировичем виїхала до Полтави. Запросили десять подружніх пар і розпочали семінар. Кожна пара мала змогу провести хоча б одну годину з класними душеопікунами з Києва. Це подружня пара (Тетяна та Юрій Соколовські) вже багато років у цьому служінні, тому маємо чудові результати від ретриту. Наша ціль: допомогти подружнім парам зблизитись та оновити стосунки за допомогою надання їм інструментів для щасливого подружнього життя. Це ми робимо через короткі семінари, спілкування в групах, ігри, спільний відпочинок. Час проведення ретриту, був благословенним часом духовного росту сімейних пар. Команда вже має плани наступний ретрит провести в травні 2016 року знову на Житомирщині. Благослови їх Господь.

Валерій Влачига

Славних 90 літ

Славних 90 літ 18 березня 2016 року виповнилося Почесному єпископу Союзу вільних церков християн євангельської віри України Володимиру Сергійовичу Глуховському. Сімдесят років, пасторського служіння, Господь кожного дня сповнював його Своєю благодаттю, посилав сил та натхнення для плідної роботи на Божій ниві. Його пристрасне слово проповідника допомагає тим, хто й досі блукає у пустелі гріха, знайти шлях до життєдайного джерела спасіння, а всі Ваші Володимир Сергійович, добрі справи на землі нехай сплітають Вам гарний вінець, який отримаєте у вічності! З ласки Божої Володимир Сергійович 19 березня 2016 року відвідав м. Бердичів. О 10. 00 по вул. П.Комуни 58 відбулося спілкування служителів з ювіляром. Супроводжували Володимира Сергійовича його сини: Леонід та Анатолій. Пастори з дружинами з Житомирщини, Київщини, Полтавщини, Донеччини, Вінниччини, Хмельниччини, з Чернівців та інших міст прибули разом дякувати Бога. Важливим та цікавим було те, що на зустріч з ювіляром прибули служителів з різних напрямків євангельських церков, п'ятидесятники, баптисти, харизмати та євреї. Місцеві служителі приклали максимум зусиль, щоб спілкування з почесним єпископом відбулося як найкраще. Розпочав святкову зустріч зачитавши Слово та звершив молитву єпископ по Житомирщині Олексій Володимирович Забєлін. Радник губернатора Юрій Миколайович Журбенко привітав ювіляра вручивши йому подяку від Житомирської обласної державної адміністрації. За гарно з любов'ю приготовленими та накритими столами було запропоновано провести спілкування. На якому попросили дев'яностолітнього ювіляра поділитися Словом і звершити молитву благословення за служителів. З міста Хмільник, що на Вінниччині прибув на зустріч і давній друг Володимира Глуховського Петро Кирилович Кузьмич, якого до-речі майже шістдесят років потому вінчав Володимир Сергійович, а сам брат Петро Кирилович лише на чотири роки молодший від ювіляра. Було запрошено чудову групу з Житомира, очолювану Олександром Левченком, яка служила Господу піснями. Більше чотирьох годин служителі спілкувалися та в молитві дякували Бога. Може саме доречно сказати, що після привітання яке сказав єврей Аркадій Нухимович Моргуліс з Житомира, регіональний єпископ Петро Залізний закликав всіх присутніх разом звершити молитву проти антисемітизму. Пастори щиро та сердечно вітали іменинника, розповідаючи присутнім як їм допомогли поради та настанови Володимира Сергійовича в житті та служінні. Господь щедро поблагословив цю зустріч і служителі сповнені благодаті Божої щиро молилися та прославляли Творця. Завершували спілкування тим, що сім єпископів вийшли на перед і почергово звершили молитву за ювіляра та його сверстника. Допоможи нам Боже дивлячись на життя та служіння наших старших братів укріплятися в вірі та поклади свою надію лиш на Тебе.

 

Коротка історія життя та служіння Володимира Сергійовича

Навряд-чи десь в Україні можна знайти те місце, де не було б християн, які не згадують Володимира Сергійовича Глуховського, як їх наставника, який проповідував їм Слово Боже, закликав зростати в вірі, служити Господу і бути вірним Йому у всьому. Володимир Сергійович Глуховський народився 18 березня 1926 року в селі Ново-Умань Одеської області. Пережив важкі роки голодування, безладу, колективізації. У 40-х роках разом з батьками переїхав до Донецьку область, де Господь і став діяти в його житті. Його мати увірувала в 1925 році в Церкві Євангельських Християн (Проханівців). Батько покаявся за півроку до своєї смерті в 1974 році в Києві. У п'ятнадцять років перед Різдвом Христовим 1941 року Володимира Сергійович був врятований Господом і 14 липня 1942 року прийняв водне хрещення в м. Горлівка Донецької області. Служіння Господу почалося у Володимира Глуховського відразу ж після хрещення: спочатку, практикував учити і розповідати напам'ять вірші і псалми, а, потім, довелося проповідувати Слово Боже в зібраннях. До 1949 року коло служіння розширювалося - відкривались нові групи на рудниках і за межами Донецької області. У 1948 році B.C. Глуховський взяв активну участь в молодіжній конференції в с. Жованка Горлівського району Донецької області. Загальна фотографія учасників цієї конференції в подальшому послужила основним звинуваченням проти нього на суді. В кінці 1949 року на зустрічі братів зі східних і західних областей України молодий Володимир Глуховський був одноголосно обраний пресвітером об'єднання з дванадцяти громад. Понад 70 років триває щире служіння Володимира Сергійовича Господу. Уже відразу після війни почалося переслідування і гоніння віруючих. Разом зі своїм братом Володимир Сергійович багато сил і часу приділяв для проповідування Слова Божого. І всюди, де вони проводили служіння, народжувалися церкви і домашні групи. За це, а так само за те, як говорилось у вироку, «що у нього в кишені була Біблія, і він переконував комсомольців», в 1953 році, в день смерті Сталіна, він був заарештований і після довгого суду відправлений в Омськ до в'язниці. Після довгих років в'язниці йому не дозволили повернутися в Донецьку область, і Володимир Сергійович вирушив до Вінницької області, де одружився і продовжив своє служіння. Буквально через деякий час народилися церкви як в Хмільнику, так і в інших містах Вінницької області. Господь благословляв його служіння і вживав у створенні та відкритті нових церков. У 1966 році Володимира Сергійовича направили в Житомирську область піклуватися і відповідати за служіння і зростання церков. У 1969 році він ніс служіння старшого пресвітера Львівської та Закарпатської областей. І весь цей час він відстоював права і інтереси християн як перед державою, так і перед віруючими інших віросповідань. Завдяки його служінню і заклику, щоб молитися за свободу п'ятидесятників в Україні, в 1972 році держава ухвалила рішення про надання п'ятидесятницьким церквам дозволу реєструватися автономно. Це рішення було першим признанням того, що церква християн євангельської віри НЕ секта, а жива церква, віруюча в повне Євангеліє. У 1976 році група в кількості 25-ти чоловік з не реєстрованих п'ятидесятників вирішили побудувати одну з перших п'ятидесятницьких церков в Києві, на масиві Ново-Біличі. І знову настав час клопотань і прохань, щоб держава придержувалась того, що обіцяла. І п'ятого травня 1976 роки, не дивлячись ні на які заборони і труднощі, брати приступили до будівництва молитовного будинку. У вересні цього ж року, коли вже велися опоряджувальні роботи, відбулося його освячення і люди почали збиратися всередині будівлі. Під час служіння В. С. Глуховського в церкві Ново-Біличі тільки за 1991-1995 рр. прийняли хрещення понад 800 душ, багато хто з них пережили виповнення Духом Святим. Знаменно є так само і те, що водне хрещення приймали щораз по дві-три сім'ї з євреїв. Володимир Сергійович розумів, що досягти автономії, це не означає домогтися повного визнання п'ятидесятницьких церков. Разом з іншими братами як з України, так і з Росії, він продовжував молитися і стукати в усі двері для того, щоб п'ятидесятницькі церкви, як автономні, так і не реєстровані, мали право на свій автономний союз. У 1989 році Господь відкрив і ці двері: брати-п'ятидесятники змогли в повному мирі та любові залишити союз баптистів і приступити до формування свого союзу. Це був початок епохи свободи як для всієї держави, так і для церков в Україні. У той же самий час церкви пережили дуже великі перетворення, які не завжди були засновані на Слові Божому. Внаслідок різних грубих порушень братніх взаємин народилося два Союзу п'ятидесятників. У народженні Союзу Вільних Церков Християн Євангельської Віри України B.C. Глухівський відіграв важливу роль. З першого дня його існування він намагався вкласти туди ті основні істини, за які боровся, ризикуючи своїм життям і благополуччям. Зараз Володимир Сергійович вже на пенсії. Але те, як живе Союз, чим він займається і як розвивається є підтвердженням щирих спонукань і сподівань, які завжди мотивували Володимира Сергійовича в служінні будь-якій людині, у відкритті нових церков і в організації Союзу, який був би істинно Союзом вільних церков, об'єднаних заради однієї спільної мети - проповіді Євангелія, яка включає в себе як відкриття і розвиток нових церков, так і повсякденну турботу про нагальну потребу людини. Служіння Володимира Сергійовича Глуховського во-істино гідне наслідування. Нехай Господь благословить його.

Підготував Валерій Влачига